Основою законодавчого забезпечення соціального захисту постраждалого населення є Закон України від 28 лютого 1991 р. №796 «Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи». Розрахунки тогочасного Мінфіну демонструють, що річні витрати, згідно з цим законом, складають близько 4 млрд. рублів. Дефіцит коштів у розмірі 3 млрд. планувалося погасити за рахунок союзного бюджету. Але Радянський Союз розвалився, і Україна опинилася один на один з соціальними законами, які не спроможна профінансувати.
За роки незалежності жоден із чорнобильських законів не фінансувався більше, ніж на 57%. І з роками «чорнобильські» проблеми трансформувалися з технічної переважно в соціальну сферу. Сьогодні на соціальні потреби спрямовуються близько 90% передбачених на фінансування чорнобильських програм коштів держбюджету. Роботи з ліквідації аварії фінансуються за залишковим принципом, а це створює таке собі зачароване коло.
За 22 роки після аварії, витративши мільярди доларів, так і залишні на березі Прип’яті, що впадає в Дніпро, масові захоронення радіоактивних відходів.
Небезпека полягає також і в тому, що Дніпро є не тільки джерелом питної води, але й води для зрошування. Динаміка надходження радіонуклідів із поливною водою в грунт зрошуваних чеків у Херсонській області демонструє, що з 1987 по 1997 рр. вміст цезія-137 і стронцію-90 в грунті рисових чеків збільшився відповідно в 1,7 і 2,7 разa. При постійній питомій концентрації радіонуклідів у воді процес накопичення стронцію-90 в грунті протікає 70 років, а цезія-137 – 200 років, після чого рівень надходження радіонуклідів із водою порівнюється з процесом їхнього розпаду.То ж радіонукліди починають потрапляти в харчовий ланцюжок людини. Потрібні додаткові наукові дослідження, щоб спрогнозувати розвиток ситуації.
З 1990 по 2007 рр. в Україні було прийнято близько 800 документів, що регламентують різні аспекти життєдіяльності громадян у зв’язку з Чорнобильською катастрофою. Але матеріальні блага у вигляді грошових виплат, пільг і привілеїв «розмазали» тонким шаром по всій масі населення, яке потрібно було підтримати.